- обіцяний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обіцяти. || обі́цяно, безос. присудк. сл.2) у знач. ім. обі́цяне, -ного, с. Те, що хтось кому-небудь обіцяє чи обіцяв.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обіцяний
Смотреть что такое "обіцяний" в других словарях:
обіцяний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
приобіцяний — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови
пообіцяний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пообіцяти … Український тлумачний словник
приобіцяний — а, е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до приобіцяти … Український тлумачний словник
обіцяний — [оуб’і/ц анией] м. (на) ному / н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
обіцяний — на, не, Св. Добровільно зобов язаний щось виконати … Словник лемківскої говірки
обітний — а, е, книжн. Стос. до обіту; обіцяний. Обітна земля … Український тлумачний словник
обітований — а, е, книжн. 1) Обіцяний, заповітний. 2) Бажаний, жаданий. •• Обітова/на земля/ а) за біблійною легендою – райська країна, куди після довгих поневірянь пророк Мойсей вивів свій народ; б) край, місце багатства, достатку, щастя і т. ін.; в) край,… … Український тлумачний словник
рукодайний — а, е, заст. Урочисто обіцяний (при рукостисканні). •• Рукода/йний слуга/ вірний слуга … Український тлумачний словник
зановіджений — обіцяний, оголошений заздалегідь [IV] … Толковый украинский словарь
